• 1:15 AM
  • середа , 29-березня-2023

Копинці. Славна династія

  • 2/6/2023
  • Перегляди 534
  • Коментарі 0

Петро Пітра із Білок – серед активних дописувачів районної газети «Нове життя». Він уміє знаходити цікаву тему. На цей раз мова піде про славну родину Копинців.

- Петре Юрійовичу! Багатьох на прізвище Копинець ви добре знали, спілкувались, дружили і навіть працювали.

- Боржавсько-Іршавська долина завжди народжувала і продовжує народжувати не тільки багато талановитих людей, але й щораз відкриває цілі трудові та мистецькі династії. У нашій пам’яті в першу чергу постають родини таких талановитих земляків як: Потушняків із Осою, Мельників із Великого Раківця, Світликів із Білок, Креміня із Сухої, Німчука із Довгого, Копинців із Імстичова та ще багатьох щедро обдарованих небом талантами істинних синів і доньок Срібної Землі, пов’язаних між собою не лише родинами, але й духовними узами.

-На Іршавщині відкрито кажуть: людям нашим наспівує кращих мелодій Боржава.

- І справді, посидиш на березі цієї річки – красуні, подивишся на її прозорі води, послухаєш як дзюрчать ніжні її струмочки , і мелодія сама увійде в душу. І тоді народжується пісня. Мабуть, тому багато на берегах Боржави пісень і пісенних колективів, і здібних музикатів, що радують і веселять людей своєю творчістю.

Такі штрихи творчої діяльності притаманні родині Копинців, уродженців Іршавщини, які показували і показують вагомі успіхи на різних напрямках творчої діяльності.

Один із таких ? це Антон Михайлович Копинець, який багато своїх сил віддав Белестудії в Ужгороді, де працював завідувачем редакції літературно-мистецьких передач, пропагував мистецтво краю. Прославив ім’я нашого білківського силача Івана Федоровича Фірцака-Кротона. Його молодший брат Павло в кінці 1950-их років разом з Михайлом Єрмаковим написав чудову ліричну пісню «Над річкою Ужем», яка тоді стала улюбленим хітом молодіжного і студентського середовища. Закінчивши диригентський факультет Львівської консерваторії багато років працював викладачем музики і співів у Мукачівському педучилищі.

Розповідаючи про цю музичну родину, потрібно зауважити, що небо не оминуло талантами їх сестер – Терезію Копинець (Жупанин) та Ірину Копинець (Галайда), а також доньку Терезії, Мирославку, яка сьогодні є активною учасницею Закарпатського народного хору.

Федір Іванович Копинець із Білок хоч і не прямий родич названих вище культурних діячів, але теж заслуговує на поважне слово про його непересічний талант і творчі досягнення. Він – доктор мистецтвознавства, заслужений артист України. Працював артистом, хормейстером, диригентом заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Кілька років був художнім керівником обласної філармонії. Створив хор Ужгородського Хресто-Воздвиженського православного собору, яким керує і нині. Працює викладачем Ужгородської Українсько-Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія. Разом із І.В. Хлантою ним упорядковано і видано ряд збірників духовних пісень. Його батько, Іван Васильович Копинець, був бригадиром тракторної бригади колгоспу «За нове життя», передовиком сільськогосподарського виробництва.

І, насамкінець, хочу зупинитися на характеристиці одного музиканта із славної династії, який народився і виріс в нашому селі Білки.

Михайло Копинець народився 14 червня 1942 року (до речі, мав би тепер мати до 80 років) у сім’ї вчителя, де завжди в пошані були творчість – народна пісня та художнє слово.

Змалку закохався у музику, співав у шкільному і сільському хорах. Тому і не шукав довго свій шлях, а відразу після школи вступив на музично-педагогічний відділ Мукачівського педагогічного училища. Навчалися тут у ті ж часи його земляки, з якими згодом разом працювали і створювали пісні.

Після закінчення училища працював учителем музики в загальноосвітній школі та викладачем музичної школи в Хусті. Потім – служба в армії, де теж багато часу віддав музиці: співав у армійському хорі, писав музику до віршів друзів-солдатів. Ці пісні полюбилися багатьом, хто їх слухав і виконував.

Повернувшись із армії, працював вихователем в Іршавському професійно-технічному училищі і навчався у педагогічному інституті. А з 1969 року викладає музику і співи у середній школі Білок.

На ці ж роки припадає і активна творча діяльність самодіяльного композитора і художнього керівника кількох самодіяльних художніх колективів у Білках і в районі. Багато сил і вміння віддав, зокрема, самодіяльному народному ансамблю пісні і танцю «Кукурудзовод», у якому брали активну участь не лише шанувальники красного мистецтва, але й знатні люди села, якими пишалося все Закарпаття.

Керував і народним ансамблем пісні і танцю «Карпати» Приборжавського заводу будівельних матеріалів і ансамблем пісні і танцю «Кооператор». Скрізь залишив по собі добру згадку. Ці художні колективи разом з ним побували з концертами в багатьох областях України, в Молдові, Прибалтиці, Угорщині, Румунії, Словаччині, Польщі.

У репертуарі усіх художніх колективів, якими керував Михайло Копинець, чимало його власних пісень, написаних у різні роки, зокрема, «Про щастя співають трембіти», «Пам’ять матері», «Дорогой отцов», «Пісня юних кукурудзоводів», обробки народних пісень.

Останні роки свого життя працював з хором духовної музики греко-католицької громади в Білках.
Помер 8 липня 2011 року.

Розмову записав
Василь ШКІРЯ

Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за згодою редакції "Irshava News" та наявності активного гіперпосилання на джерело. Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Підписка Контакти
RSS irshava.news@gmail.com
Facebook +38 096 730 15 29
ВКонтакте
Партнери
© 2014 Irshava News