irshava-news.com – Частка іноземних авіаперевізників у міжнародному пасажиропотоці значно зросла, збільшившись на 15,7% у річному обчисленні. За даними, оприлюдненими 7 вересня 2026 року, генеральний директор "Аерофлоту" Сергій Александровський зазначив, що у 2025 році іноземні компанії перевезли 23,8 мільйона пасажирів на міжнародних лініях до Росії, що становило майже половину всього ринку. Прогнози на 2026 рік вказують на подальше зростання цього показника до 26-27,5 мільйона осіб. Ця динаміка свідчить про глибокі зміни у структурі авіаційного ринку та викликає необхідність аналізу її причин, наслідків та довгострокових перспектив.
Динаміка зростання та ринкові частки
Зростання частки іноземних перевізників на 15,7% є значним показником, який відображає не лише відновлення міжнародного авіасполучення, а й посилення позицій нерезидентних компаній. Обсяг пасажиропотоку, що припадає на іноземних гравців, у 2025 році досяг майже 24 мільйонів осіб, що є суттєвою часткою ринку. Прогнозоване збільшення до 26-27,5 мільйона пасажирів у 2026 році підкреслює стійкість цієї тенденції. Таке домінування іноземних компаній може бути обумовлене різними факторами, включаючи геополітичні зміни, обмеження для національних перевізників або ж просто вищу конкурентоспроможність та ширшу мережу маршрутів, пропонованих іноземними авіалініями.
Причини та регуляторні механізми
Сергій Александровський пояснив, що для підтримки балансу інтересів як перевізників, так і пасажирів, існують міждержавні угоди. Ці домовленості дозволяють підтримувати доступність перевезень для пасажирів і забезпечувати доходи авіакомпаній. В умовах зростання світових цін на авіаційне паливо, такі угоди стають особливо важливими для вітчизняних компаній. Вони допомагають нівелювати частину витрат та підтримувати конкурентоспроможність. Баланс між російськими та іноземними авіакомпаніями, за словами Александровського, може підтримуватися через надання доступу до регулярних, нерегулярних та чартерних рейсів. Це вказує на те, що регуляторні важелі активно використовуються для формування ринкового середовища, але ефективність цих механізмів у довгостроковій перспективі потребує постійного моніторингу.
Географічний фокус та конкуренція
Більше 70% обсягів іноземних перевезень зосереджено на напрямках до Китаю, Туреччини, ОАЕ та Узбекистану. Ця географічна концентрація свідчить про пріоритетні напрямки для міжнародного співробітництва та туристичних потоків. Це також може вказувати на те, що національні перевізники, можливо, не мають достатніх ресурсів або можливостей для повного покриття цих високомаржинальних маршрутів.
На коротких авіамаршрутах посилюється конкуренція з залізничним та автомобільним транспортом. Хоча Александровський зазначив, що такі зміни попиту поки не є критичними, це є важливим сигналом для авіаційної галузі. Зростання ефективності та комфорту наземних видів