irshava-news.com – Узбекистан активно розширює співпрацю з Індією у ключових секторах сільського господарства та харчової промисловості, прагнучи не лише збільшити імпорт життєво важливих продуктів, а й розвивати спільне виробництво та впроваджувати нові культури. Міністр сільського господарства Узбекистану Іброхім Абдурахмонов повідомив про амбітні плани щодо збільшення імпорту м’яса з Індії, розширення партнерства у насінництві та започаткування вирощування джуту на території Узбекистану. Ця стратегія відображає прагнення країни до диверсифікації джерел постачання та зміцнення внутрішньої продовольчої безпеки.
Стратегічне партнерство у насінництві
Одним із центральних напрямків співпраці між Узбекистаном та Індією є розвиток насінництва. Індійські аграрні компанії вже активно працюють в Узбекистані, беручи участь у випробуванні та впровадженні нових сортів сільськогосподарських культур. Зокрема, у Хорезмській області на площі 12 тисяч гектарів тестуються солестійкі сорти бавовнику, що є критично важливим для регіонів зі складними ґрунтовими умовами. Крім того, до країни постачається нове насіння овочевих та кормових культур.
Фахівці обох країн спільно працюють над створенням нових сортів сільськогосподарських рослин, що дозволить адаптувати їх до місцевих кліматичних умов та підвищити врожайність. Це партнерство має на меті не лише покращити якість та кількість врожаю, а й зменшити залежність Узбекистану від імпорту насіння, забезпечуючи аграріям доступ до високопродуктивних та стійких до хвороб сортів. Довгострокова перспектива полягає у перетворенні Узбекистану на регіональний центр інновацій у насінництві, використовуючи індійський досвід та технології.
Зміцнення м’ясної галузі: імпорт та локалізація
М’ясна галузь є ще одним пріоритетом у співпраці. Узбекистан виявляє значний інтерес до збільшення поставок недорогого м’яса з Індії. За даними Національного комітету зі статистики, у січні-лютому 2024 року Узбекистан імпортував 72 тисячі тонн яловичини на суму 359,5 мільйона доларів, що на 9,1% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Індія вже є найбільшим постачальником, забезпечуючи близько 47% від загального обсягу імпорту, що становить 33,9 тисячі тонн. Іншими великими постачальниками є Білорусь (19,6 тисячі тонн), Казахстан (10,6 тисячі тонн) та Пакистан (4 тисячі тонн).
Співпраця з індійськими компаніями, такими як Allana Group, вже призвела до створення спільних підприємств та розробки масштабних планів на найближчі роки. Під час візиту Прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Ташкента було досягнуто низки нових домовленостей, які передбачають не лише імпорт, а й реалізацію проєктів з виробництва м’яса безпосередньо в Узбекистані за участю індійських компаній. При розширенні імпорту особлива увага приділятиметься продукції, що відповідає вимогам халяль, та наявності відповідних сертифікатів. Для розвитку логістики розглядається можливість організації поставок через турецький порт Мерсін, що може оптимізувати маршрути та знизити транспортні витрати.
Джут: Шлях до текстильної самодостатності
Ще одним перспективним напрямком співпраці є вирощування джуту – технічної культури, волокна якої використовуються для виробництва натуральних волокон. Наразі Узбекистан вирощує джут лише на приблизно 2 тисячах гектарів. Однак, за словами міністра, щорічно країна витрачає близько 30 мільйонів доларів на імпорт натурального волокна.
Узбекистан має намір значно розширити площі під джутом, плануючи довести їх до мінімум 50 тисяч гектарів у найближчі роки. Це дозволить не тільки зменшити залежність від імпорту, а й створити нові види текстильної продукції, використовуючи джу