Узбекистан локалізує 30% будівництва АЕС

Країна розширює власну участь у ядерному проєкті та готує сучасне містечко для фахівців

Новини Іршави і Іршавщини. – 06 вересня 2026 року | Джизак, Узбекистан – Узбекистан планує довести рівень локалізації під час будівництва атомної електростанції до 30%, залучаючи до реалізації масштабного енергетичного проєкту місцеві підприємства, інженерів та кваліфікованих спеціалістів.

Про стратегічні завдання проєкту йшлося під час візиту президента Шавката Мірзійоєва на майданчик інтегрованої атомної електростанції, що будується у Джизакській області.

Паралельно з енергетичною інфраструктурою влада планує створити сучасне містечко для фахівців атомної галузі. Воно має стати повноцінним житловим і соціальним центром для інженерів, операторів, технічного персоналу та їхніх сімей.

Таким чином, Узбекистан розглядає ядерну енергетику не лише як спосіб збільшити виробництво електроенергії, а й як інструмент розвитку національної промисловості, високотехнологічних компетенцій та нових робочих місць.

Будівництво АЕС перейшло в активну фазу

Активний етап робіт на майданчику в Джизакській області розпочався 4 червня 2026 року.

За наявними даними, зараз до реалізації проєкту залучено близько 450 працівників і спеціалістів, а на будівельному майданчику використовується понад 100 одиниць спеціалізованої техніки.

Масштаб робіт поступово зростає, а разом із ним збільшується потреба в місцевих підрядниках, виробниках матеріалів, інженерних компаніях та кваліфікованих кадрах.

Саме тому показник локалізації стає одним із ключових критеріїв для оцінки довгострокового ефекту проєкту для економіки країни.

Що означає локалізація на рівні 30%

Локалізація передбачає, що значну частину робіт, послуг, матеріалів або окремих компонентів для будівництва станції забезпечуватимуть підприємства та спеціалісти самого Узбекистану.

Для країни це має принципове значення.

Будівництво АЕС є технологічно складним процесом, де особливі вимоги висуваються до якості матеріалів, точності виробництва, безпеки, контролю та кваліфікації персоналу.

Досягнення рівня локалізації в 30% може стимулювати розвиток одразу кількох напрямків промисловості.

Серед потенційних ефектів:

• розвиток місцевого машинобудування;
• збільшення замовлень для будівельних підприємств;
• створення нових інженерних компетенцій;
• підготовка спеціалістів атомної галузі;
• формування внутрішнього ланцюга постачання;
• зниження залежності від імпортних послуг і матеріалів;
• створення високооплачуваних робочих місць.

Особливо важливим може стати накопичення власного технічного досвіду. Після завершення будівництва країні знадобляться тисячі спеціалістів для експлуатації, технічного обслуговування, контролю безпеки та розвитку пов’язаної інфраструктури.

Біля АЕС з’явиться сучасне містечко

Окремою частиною проєкту стане створення сучасного міського середовища для працівників атомної галузі.

Такий підхід має вирішити одну з ключових проблем великих інфраструктурних проєктів — забезпечення фахівців комфортними умовами для постійного проживання поблизу місця роботи.

Йдеться не лише про будівництво житлових будинків.

Майбутнє містечко має включати необхідну соціальну інфраструктуру, освітні заклади, медичні послуги, громадські простори, транспорт та інші об’єкти, необхідні для повноцінного життя.

Це має допомогти залучати та утримувати кваліфіковані кадри, особливо молодих інженерів і фахівців, які проходитимуть спеціальну підготовку для роботи на атомних об’єктах.

Ядерний проєкт може змінити промисловість країни

Розвиток ядерної енергетики здатен створити ефект, який виходить далеко за межі безпосереднього виробництва електроенергії.

Атомні проєкти потребують високотехнологічного обладнання, систем автоматизації, складних будівельних рішень, спеціальних матеріалів та жорсткого контролю якості.

Якщо частину цих компетенцій Узбекистан зможе розвивати всередині країни, інвестиції в АЕС можуть дати поштовх суміжним галузям.

Місцеві компанії, які отримають необхідну сертифікацію та досвід, у перспективі зможуть працювати не лише на одному енергетичному об’єкті.

Накопичені знання можуть використовуватися в інших великих інфраструктурних, промислових та енергетичних проєктах.

Підготовка кадрів стає стратегічним завданням

Досягти локалізації лише за рахунок місцевих матеріалів недостатньо.

Найважливішим ресурсом для атомної галузі залишаються кваліфіковані люди.

Узбекистану необхідні інженери, фізики, енергетики, будівельники, оператори реакторного обладнання, фахівці з радіаційної безпеки та технічного контролю.

Тому паралельно з будівництвом станції країні доведеться розвивати систему спеціалізованої освіти та професійної підготовки.

Співпраця з іноземними партнерами може відіграти важливу роль на початковому етапі, однак довгострокова мета полягає у формуванні власного кадрового резерву.

Саме це дозволить Узбекистану поступово зменшувати залежність від зовнішньої експертизи.

Чому країні потрібна атомна енергетика

Енергоспоживання Узбекистану зростає разом із населенням, промисловістю та урбанізацією.

Традиційні джерела генерації залишаються важливими, однак влада прагне диверсифікувати енергетичний баланс і створити додаткові стабільні потужності.

Атомна генерація може забезпечувати великі обсяги електроенергії незалежно від погодних умов, доповнюючи розвиток сонячних та вітрових електростанцій.

У перспективі це може допомогти країні:

1. покрити зростання попиту на електроенергію;
2. диверсифікувати джерела генерації;
3. скоротити використання частини викопного палива;
4. забезпечити стабільне енергопостачання промисловості;
5. розвивати високотехнологічний сектор економіки.

Високі вимоги залишаються головним викликом

Амбіційна ціль локалізації на рівні 30% одночасно створює серйозні вимоги до місцевої промисловості.

Компоненти та роботи, пов’язані з атомними об’єктами, повинні відповідати значно суворішим стандартам, ніж у звичайному будівництві.

Підприємствам необхідно буде інвестувати в нове обладнання, сертифікацію, системи контролю якості та підготовку персоналу.

Не менш важливими залишаються питання ядерної та радіаційної безпеки, поводження з відходами, захисту довкілля та довгострокового контролю за станом енергетичних об’єктів.

Тому реальний успіх проєкту визначатиметься не лише швидкістю будівництва, а й здатністю забезпечити міжнародні стандарти безпеки протягом усього життєвого циклу станції.

Узбекистан формує власну ядерну галузь

Проєкт у Джизакській області поступово перетворюється з окремого будівництва на ширшу програму промислового розвитку.

Ціль локалізувати до 30% робіт, підготувати місцеві кадри та побудувати сучасне містечко для спеціалістів показує, що влада розраховує на довгострокову присутність атомної енергетики в економіці країни.

Якщо запланований рівень локалізації буде досягнуто, Узбекистан отримає не лише нові генерувальні потужності, а й власну базу інженерних знань, виробничих компетенцій та спеціалістів.

Саме цей фактор може стати одним із найважливіших результатів атомного проєкту для економіки країни у наступні десятиліття.